Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2014 року Справа № 910/14566/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого суддіХодаківської І.П. (доповідач),суддівФролової Г.М., Яценко О.В.,розглянувши касаційну скаргуЗаступника прокурора м. Києвана постанову від 10.07.2014 Київського апеляційного господарського судуу справі№910/14566/13 господарського суду м. Києваза позовом 3-тя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача-1Першого заступника прокурор Деснянського району м. Києва в інтересах держави в особі 1. Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, 2. Комунального підприємства по утриманню житлового господарства "Житлорембудсервіс" Деснянського району м. Києва Київська міська рададо 3-тя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачаКолективного підприємства "Фірма Наш Дім" Регіональне відділення фонду державного майна України по м. Києвупрозвільнення приміщення та стягнення 132 801,91 грн. За участю представників сторін:

Від позивача - не з'явились

Від відповідача - Сирокомський Л.М. (дов. від 09.07.14)

Від Київської міської ради - Шумінська Ю.Ю. (дов. від 01.09.14)

Від Регіонального відділення ФДМУ по м.Києву - Чумаченко О.С.

Від Генеральної прокуратури України - Бондарчук В.М.

Відповідно до розпорядження Секретаря другої судової палати від 16.09.2014 справа слухається колегією суддів у складі: головуючий - Ходаківська І.П., судді - Фролова Г.М., Яценко О.В.

ВСТАНОВИЛА:

Перший заступник прокурора Деснянського району м. Києва діючи в інтересах держави в особі Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації та Комунального підприємства по утриманню житлового господарства "Житлорембудсервіс" Деснянського району м. Києва, звернувся в господарського суду міста Києва з позовом до Колективного підприємства "Фірма Наш Дім", про звільнення приміщення та стягнення 132 801,91грн.

Рішенням господарського суду м. Києва від 19.05.2014р (судді: Цюкало Ю.В., Босий В.П., Котков О.В.) позовні вимоги задоволено повністю, зобов'язано КП "Фірма Наш Дім" звільнити нежитлове приміщення загальною площею 247,40 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Закревського, 73/1 та повернути дане приміщення КП по утриманню житлового господарства "Житлорембудсервіс" Деснянського району м. Києва за актом прийому-передачі; стягнуто з КП "Фірма Наш Дім" на користь КП по утриманню житлового господарства "Житлорембудсервіс" Деснянського району м. Києва заборгованість по орендним платежам у сумі 115 363,40 грн., заборгованість за централізоване опалення у сумі 6 225,86, пеню у розмірі 7 716,97, 3% річних у сумі 3 495,68.

Постановою колегії суддів Київського апеляційного господарського суду від 10.07.2014 у складі: Тищенко А.І., Михальської Ю.Б., Отрюха Б.В. рішення господарського суду першої інстанції скасовано, прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено.

Заступник прокурора м. Києва у касаційній скарзі просить постанову апеляційної інстанції скасувати, рішення господарського суду першої інстанції залишити без змін. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням апеляційним господарським судом норм чинного законодавства, зокрема, ст.ст.151, 153, 154 Цивільного кодексу УРСР, ст.ст.17, 26, 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст.ст.32, 35 Закону України "Про власність", ст.ст.59, 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст.530 Цивільного кодексу України.

Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 01.04.2003 між Комунальним підприємством "Житлорембудсервіс" (орендодавець) та Колективним підприємством "Фрма "Наш Дім" (орендар) укладено Договір № 1216 оренди комунальної власності (будівель, споруд, приміщень) та надання комунальних послуг від 01.04.2003 на підставі розпорядження Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації від 31.03.2003 за № 301, відповідно до п.1.1. якого орендодавець передав в оренду нежитлове приміщення загальною площею 247,40 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Закревського, 73/1 для магазину по продажу меблів.

Пунктом 1.3. договору сторони погодили, що за користування орендованим приміщенням орендар сплачує орендодавцю орендну плату та комунальні послуги. Місячний розмір орендної плати на момент початку дії договору становить 1484, 40 грн. (без ПДВ). Розмір орендної плати на кожний наступний місяць визначаєтсья з урахуванням індексу інфляції на поточний місяць. Розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї із сторін у разі зміни цін і тарифів та в інших випадках пердбачених законодавством. За користування комунальними послугами орендар сплачує ораендодавцю згідно з додатками до цього договору.

Відповідно до п.6.3 укладеного договору після закінчення строку дії договору оренди орендоване приміщення (будинок) має бути звільнено і передано орендодавцю за актом. За час фактичного користування об'єкту оренди після припинення дії даного договору до передачі приміщення за актом орендар зобов'язаний внести плату за користування приміщенням в розмірі орендної плати.

Укладання повторного договору оренди на вказане приміщення можливо в разі надання нових розпорядчих документів (розпорядження) на підставі звернення орендаря, поданого не пізніше як за місяць до закінчення строку дії договору ( п. 6.4 договору).

Прокуратурою Деснянського району м.Києва було проведено перевірку у порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів за зверненням першого заступника голови Деснянської районної у м.Києві державної адміністрації щодо законності використання Колективним підприємством "Фірма "Наш Дім" комунального майна територіальної громади Деснянського району м.Києва за адресою: м.Київ, вул. Закревського, 73/1.

За наслідками перевірки перший заступник прокурора Деснянського району м.Києва звернувся до господарського суду м.Києва з даним позовом.

Позов мотивовано тим, що відповідач в порушення умов договору оренди комунальної власності (будівель, споруд, приміщень) та надання комунальних послуг № 1216 від 01.04.2003 не виконав зобов'язань по звільненню спірного приміщення, повернення орендодавцеві об'єкту оренди за актом прийому-передачі та сплати орендних платежів за фактичне користування приміщенням, що свідчить про порушення умов договору та вимог Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Частиною 1 ст.761 ЦК України визначено, що право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

Відповідно до положень абз.3 ст.5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендодавцями є органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування управляти майном, - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке відповідно належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності.

Стаття 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлює обов'язковість державної реєстрації речових та інших прав та їх обтяжень на нерухоме майно та визначає, що права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації, виникають з моменту такої реєстрації.

До прийняття Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" діяли положення Наказу Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002 року "Про затвердження тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно", відповідно до пункту 1.5. якого обов'язковій реєстрації підлягає право власності на нерухоме майно фізичних та юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, а також територіальних громад в особі органів місцевого самоврядування та держави в особі органів, уповноважених управляти державним майном. Підтвердженням державної реєстрації права власності на нерухоме майно, є свідоцтво про право власності, форма якого затверджена вказаним вище Наказом міністерства Юстиції України.

Частиною 2 ст.35 Закону України "Про власність" визначено, що у комунальній власності перебуває також майно, передане у власність області, району чи іншої адміністративно-територіальної одиниці іншими суб'єктами права власності.

Абзацом другим пункту 5 Постанови Верховної ради УРСР "Про введення в дію Закону Української РСР "Про власність" встановлено, що майно, необхідне для задоволення соціально-економічних потреб населення відповідної адміністративно-територіальної одиниці, підлягає передачі в її комунальну власність до 1 липня 1991 року.

Порядок передачі державного майна в комунальну власність регулювався, зокрема: Законом України "Про передачу державного та комунального майна" від 03.03.1998, а до його прийняття, це питання було врегульоване Постановою Ради міністрів Української РСР від 28 квітня 1980 за N 285 "Про порядок передачі підприємств, об'єднань, організацій, установ, будинків і споруд", яка втратила чинність після прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 26 червня 1996 за N 678 "Про порядок передачі державного майна".

Пунктом 2 Постанови Ради міністрів Української РСР від 28 квітня 1980 за N 285 "Про порядок передачі підприємств, об'єднань, організацій, установ, будинків і споруд" було визначено, що передача державних підприємств, виробничих, науково-виробничих, виробничо-аграрних, будівельно-монтажних та інших аналогічних об'єднань (комбінатів), а також організацій і установ одними державними органами УРСР іншим державним органам УРСР провадиться: з республіканського підпорядкування у місцеве підпорядкування:

- підприємств, об'єднань, організацій та установ - Радою Міністрів УРСР за пропозиціями виконавчих комітетів обласних, Київської, Севастопольської міських Рад народних депутатів, погодженими з відповідним міністерством, державним комітетом і відомством УРСР, а також Держпланом УРСР і Міністерством фінансів УРСР;

- підприємств торгівлі, громадського харчування, комунального господарства та побутового обслуговування населення, лікувальних і культурно-освітніх закладів, а також дошкільних, позашкільних та інших дитячих закладів і загальноосвітніх шкіл - міністерствами, державними комітетами і відомствами УРСР за погодженням з виконавчим комітетом обласної, Київської, Севастопольської міської Ради народних депутатів, з наступним повідомленням Держплану УРСР, Міністерства фінансів УРСР і ЦСУ УРСР.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 1996 за N 678 "Про порядок передачі державного майна" - передача майна провадиться із загальнодержавної власності у власність адміністративно-територіальних одиниць та навпаки - на підставі рішень Кабінету Міністрів України (пп. "а" п. 2 Постанови).

Пунктом 1 ст. 4 Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" встановлено, що передача об'єктів з державної у комунальну власність здійснюється за рішенням: Кабінету Міністрів України - щодо підприємств, нерухомого майна, акцій (часток, паїв), що належать державі у майні господарських товариств; органів, уповноважених управляти державним майном, самоврядних організацій за погодженням з Міністерством економіки України, Міністерством фінансів України та Фондом державного майна України - щодо окремого індивідуально визначеного майна підприємств (крім нерухомого).

Згідно п.1 ст.6 Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" передача об'єктів здійснюється комісією з питань передачі об'єктів, до складу якої входять представники виконавчих органів відповідних рад, місцевих органів виконавчої влади, органів, уповноважених управляти державним майном, самоврядних організацій, фінансових органів, підприємств, трудових колективів підприємств, майно яких підлягає передачі.

Відповідно до п. 4 ст.7 Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" передача оформляється актом приймання-передачі, який підписується головою і членами комісії. Форма акта приймання-передачі затверджується Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 5 ст.7 Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" встановлено, що право власності на об'єкт передачі виникає з дати підписання акта приймання-передачі.

Згідно пункту "б" статті 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 21 вересня 1998 за N 1482 "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" - об'єктами передачі згідно з цим Положенням є нерухоме майно (будівлі, споруди, у тому числі об'єкти незавершеного будівництва, а також нежитлові приміщення після виділення їх в окрему облікову одиницю (інвентарний об'єкт) на підставі складання в установленому порядку розподільного балансу за умови обов'язкового наступного укладення з іншими балансоутримувачами будинку, в якому розташовані ці приміщення, угоди про спільне користування та утримання будинку і прибудинкової території).

Абзацом 4 частини 2 статті Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" встановлено, що не можуть бути об'єктами передачі з державної у комунальну власність об'єкти, право власності на які не зареєстровано в установленому законом порядку (крім об'єктів житлового фонду та гуртожитків, нерухомого військового майна, яке вивільняється у процесі реформування Збройних Сил України).

Апеляційним господарським судом встановлено, що спірне майно не перебувало і не перебуває у комунальній власності, про що свідчить, зокрема, той факт, що між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву та відповідачем, було укладено Договір оренди державного майна № 35 від 29.12.1992 року (копія знаходиться в матеріалах справи). Строк дії Договору з 29.12.1992 по 28.12.1995. Об'єктом вищезазначеного договору було, в тому числі і спірне майно.

У своїх письмових поясненнях № 30-10/76 від 10.01.2014 регіональне відділення фонду державного майна України по місту Києва зазначає, що "у регіонального відділення ФДМУ по м. Києву в наявній архівній справі відсутні документи, що підтверджують повернення до державної власності та передачі з державної власності до комунальної власності територіальної громади Деснянського (Ватутінського) району квартир №№1,2,3 по вул. Закревського, 73/1 в м. Києві".

Відсутність реєстрації права власності та інших майнових прав на спірне майно, у осіб, в інтересах яких подано позов, підтверджується відповідями, що отримав суд першої інстанції, на свої запити, а саме: Київське Бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна листом від 04.11.2013 за № 23270 (И-2013) повідомило, що право власності на спірне майно, БТІ до 01.06.2010 не реєструвалось та на зазначену дату "нежитлові приміщення/будівлі за адресою вул. Закревського 73/1 на праві власності не зареєстровані"; Державна реєстраційна служба України своїм листом від 06.11.2013 за № 1415/16-13-05 також не підтвердила наявності зареєстрованого права власності на спірні приміщення за будь-якою особою.

Апеляційним господарським судом встановлено, що сторонами у справі не надано жодного доказу на підтвердження як права власності так і права повного господарського відання на спірне майно у позивачів, а також набуття, у відповідності з вимогами чинного законодавства України, позивачем -1 спірного майна з державної у комунальну власність.

Крім того, судом апеляційної інстанції взято до уваги, що рішенням господарського суду міста Києва від 19.05.2004 у справі № 36/140, в якій брали участь Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства "Житлорембудсервіс" (позивач) та Колективне підприємство "Фірма "Наш Дім" (відповідач) було встановлено той факт, що спірне майно не належить на праві власності територіальній громаді Деснянського району міста Києва.

Посилання касатора на рішення Київської міської ради від 27.12.2001 року № 208/1642 "Про формування комунальної власності територіальної громад районів міста Києва" та на розпорядження Деснянської районної у м.Києві державної адміністрації від 31.05.2002 за №581 щодо закріплення за КП "Житлорембудсервіс" на праві господарського відання нежитлових приміщень площею 281,30кв.м в будинку по вул.Закревського, 73/1 в м.Києві, як на докази перебування спірного майна в комунальній власності не приймаються до уваги, оскільки такі односторонні дії органу місцевого самоврядування в частині, що можуть стосуватися спірного майна, не відповідають положенням законодавства України, яке регулює порядок передачі майна з державної в комунальну власність та набуття суб'єктами комунальної власності прав на нерухоме майно.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд апеляційної інстанції обгрунтвоано дійшов висновку, що факт володіння та користування відповідачем спірним майном не порушує прав позивачів, а тому правомірно відмовив у позові.

З огляду на викладене, постанова апеляційної інстанції відповідає нормам чинного законодавства і має бути залишена без змін.

Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Заступника прокурора м. Києва залишити без задоволення.

Постанову від 10.07.2014 Київського апеляційного господарського суду у справі №910/14566/13 господарського суду м. Києва залишити без змін.

Головуючий суддя І. Ходаківська

Судді Г. Фролова

О. Яценко